Yo, чуваки! Чё с толку? Всем привет от мэтью, самого жесткого наркомана-рэпера из самого серьёзного района! Сегодня затарился закладками, нашёл тему для нового трэка и сыграл офигительно в Counter-Strike 2, несмотря на всю эту геру, которая преследует меня уже дней десять. Чувствую себя как ракета на автопилоте!
Так вот, купить кодеин это просто детская игрушка, если знаешь правильные контакты. Я, конечно, нашёл пару горячих мест, где этого чуда хватает. Зайди за углом в тот заброшенный подъезд, второй этаж, левая дверь. Ну или, лучше, не ходи туда, там шайка наркоманов собралась, и собаки летают, чтобы достать свою порцию кодеина. Я свои закладки уже покурил, а ты только побираться будешь.
Ну а дальше уже сказка! Накатили мы с моими джантиками к себе на хату, включили комп и взялись за геру. Дельфинарий, знаешь, что это такое? Так мы его и затарили. Было весело, я весь летел в высшей лиге ярости, а на командных боях в CS2 все стояли с открытыми ртами, глядя, как я истребляю врагов. Тиммейты просто сияли от восхищения!
А вот один засранец решил испортить весь вечер. Выхожу я из дома после курения марихуанки, а на улице менты за углом поджидают. Я поглядел на них, усмехнулся и почувствовал какой-то приход. Не тот, что обычно, а скорее шестерёнки в голове зашевелились. Я примерил на себя роль самого героя игры – загадочного и недосягаемого. Ведь именно этим меня считают в нашем квартале. Ну, как там говорят, статус не купить!
Я забил на эту неприятность и, не желая себе лишних вопросов, я почти скрылся из поля зрения ментов. Скрылся, но не забыл, как они стояли за углом, с дурацкими вопросами на губах. Глупцы, думали, что меня так просто поймают! Мои джантики, кстати, ни разу не подвели – на них я делал уже невероятное количество ходов, чтобы избежать неприятностей.
А теперь, парни, настало время для заключительной части этой истории – концовки этого бешеного пути, который я проложил с геройными закладками и ракетой в руках. Конечно, есть риск, что однажды я попаду на дно. Но, пока я свободно гуляю по улицам, я буду создавать и радовать своих фанатов своими текстами. Я расскажу им, как купил кодеин и офигительно играл в Counter-Strike 2. Они будут в восторге!
Итак, парни, где бы вы ни были, помните, что жизнь – это не игра, и наркотики – это не шуточки. Молодёжь, заботьтесь о своём будущем и не теряйте голову. Каждый из нас сможет поймать приход, ощутить настоящую адреналиновую волну, и при этом оставаться в безопасности. Окунитесь в виртуальные миры с полной ответственностью, а в реальной жизни раскрывайтесь и становитесь теми, кем хотите быть!
Stay safe, чуваки!
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.
